Роздуми про душу

     Завжди було цікаво чи є життя після смерті. Яке воно? Як виглядає і чи є взагалі душа? Хочу висловити свої роздуми про це. Так я дійшов до висновку, що душа є у кожного живого організму (можливо не тільки). Так от, на мою думку, вона не є складовою самого організму, тобто не міститься безпосередньо в ньому, а проявляється як відображення його діяльності.

      Спробую пояснити на прикладах:

припустимо людина створює виріб, яким користується чи користуються інші чи він просто лежить, не важливо, але частинка її душі в цьому виробі;

далі людина пише книгу, і також вкладає в неї (точніше створює частинку своєї душі), котру читають, можуть прочитати інші;

робить крок по не застиглому бетоні, також залишає слід своєї взаємодії;

ба навіть просто спілкується/взаємодіє з іншими людьми тваринами, вони її пам'ятають, чи забувають але саме на цій грані і живе душа;

таким чином наші душі живуть створюються на межі взаємодії з оточуючим середовищем.

    Вважаю що самі сильні душі тих людей котрі залишили свій слід в історії, та котрих пам'ятають на ім`я, адже вплив їх на оточуючий світ був значно більшим ніж просто безіменний слід на бетоні.

     Смерть душі, якщо так можливо говорити, це тоді коли не залишається жодної згадки про об'єкт котрий створював її. Під згадкою я розумію не тільки спогади людей, а й наприклад: будувався будинок робітниками, і він простояв уже 200 років, ніхто уже не скаже хто його будував, але часточки душі робітників все ще в ньому; або ж людина пройходила поряд з деревом і зламала гілку, дереву вже 300 років, ніхто і не подумає що така подія була, але поки стоятиме дерево, часточка душі (можливо негативна) людини буде з ним.

   Стає зрозуміло чому люди так люблять і цінять свою батьківщину, адже створивши частинку своєї душі там, ми уже не можемо від неї відмовитися. Чому нам подобаються, інколи аж перехоплює дух - гори, каньйони водоспади, великі будівлі, взагалі щось величне й прекрасне - часточки душ створених природою чи людиною значні саме в таких місцях.
Поняття добра і зла досить відносні тому, розподіляти душі на добрі чи злі думаю сенсу немає.

Чому саме вважаю що в кожному живому організму є душа? Просто життя завжди щось створює, бодай і ціною мільйонів життів. Наприклад: великий бар`єрний риф.

    Тому вважаю, що життя після смерті є у вигляді душі котра була створена в процесі життєдіяльності. Необхідно максимально використати свою свідомість, щоб створити свою душу.