Роздуми про бога

Припустимо, є творець - "бог розумний" (може оцінити те що створив, створює)

Тоді створивши простір час і матерію він продовжив створення, задавав нові алгоритми та удосконалював їх для пошуку того що буде незалежне від нього, за чим можливо буде спостерігати, що буде функціонувати без його втручання. Знайшовши це він перш за все удосконалить алгоритми самостійного існування. Продовжуючи вдосконалення, легко відстежити шлях до людини, як розумної істоти - розумної і незалежної. Далі незаперечно його зацікавить декілька напрямків - подальший розвиток людини та розвиток творчості людини як незалежної складової. В даному випадку, під творчістю - я маю на увазі суспільну свідомість, розвиток свідомості людини та можливість створення людьми таких же незалежних від них творінь (штучного інтелекту). Так немає ніяких обмежень і ніщо не заборонить в майбутньому людині точніше інтелекту створити нову реальність зі своїми незалежними об'єктами, які потім повторять його практику. Таким чином найперший спостерігач - "бог розумний" може спостерігати нескінченну кількість випадків творіння світів.

Припустимо, творця не існує - "матерія є першоджерелом" 

В такому разі випадковим чином, виникає істота розумна вона еволюціонує, розвивається і в кінцевому етапі будує свій всесвіт* зі своїми алгоритмами. в даному випадку я маю на увазі створення віртуального уявного всесвіту жителі якого будуть абсолютно реальні та спів-ставні в своїй незалежності з самими володарями цього світу. Відбувається перехід до першого припущення.

Висновок - творець має існувати. Створивши свій всесвіт можливо стати творцем. Дійти до першочергового творця напевно складно і майже не можливо. Жоден творець не може бути впевнений що у нього не існує попередника. Одночасно можуть існувати як і суспільства творців так і окремі творці, а отже кількість світів нескінченна і вони різні. Велика ймовірність, що творець світу знаходиться безпосередньо серед незалежних об'єктів, досліджуючи їх. Досліджуючи свій всесвіт можливо зіткнутися з обмеженнями першочергового всесвіту - гадаю це єдині реальні обмеження.

В роздумах про душу саме створення свого світу є найвищим щаблем душі і забезпечує перехід від незалежності до творіння. Гадаю, до цього несвідомо і прагне кожна розумна істота. І існує багато способів досягнення цього.